Перихондрит

Перихонрит

Незначні пошкодження зовнішнього вуха - подряпини, укуси комах, обмороження та опіки, можуть бути заражені бактеріями. Іноді у подібних випадках формується перихондрит вушної раковини – запалення сполучної оболонки, що покриває хрящ кістки. Існує первинний (результат травми) та вторинний (результат зараження) перихондрит. У деяких випадках хвороба виникає на тлі отиту, ГРВІ, фурункулів, невдалих операцій або пірсингу.

Ознаки перихондриту вушної раковини

Ця патологія по перебігу буває - хронічною чи гострою. За ступенем тяжкості захворювання буває - гнійним та асептичним.

Ознаки гострого запального процесу:

місцева температура підвищується;
набрякає вухо;
з'являється почервоніння шкіри, вона набуває блиску;
виникає щільна хвороблива пухлина у вусі.

Симптоми при гнійному перихондриті:

пропасниця, підвищується температура до 38 градусів;
горбиста набряклість хряща, що не стосується мочки;
біль смикаючого характеру, що переходить у шию та посилюється при натисканні;
синій відтінок вуха;
гнійне розм'якшення тканин;
у більш важких випадках - відшарування надхрящниці, некротизація хряща.

Лікування перихондриту

Важливо відрізняти перихондрит від бешихи і гематоми. Після виявлення цього захворювання призначається антибактеріальна терапія. Область ураження обробляється 5% йодом чи ляписом. Також призначаються фізіотерапевтичні процедури. У разі скупчення гною проводять дренування із застосуванням розрізу та видаленням уражених тканин. У розріз закладають тампон із антибіотиком. Далі терапія відбувається із щоденними перев'язками під наглядом лікаря.

Своєчасна та повноцінна допомога дають позитивний результат терапії – здорове вухо та відсутність косметичних дефектів. Звертайтеся до професіоналів за допомогою та будете здорові.